светр
СВЕТР, а, ч.
В'язана тепла кофта без застібок з високим коміром, яку одягають через голову.
Сірий светр туго затягає його могутню шию (В. Собко);
На ній був коричневий светр і темна спідничка (А. Шиян).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- светр — светр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- светр — -а, ч. В'язана тепла кофта без застібок з високим коміром, яку одягають через голову. Великий тлумачний словник сучасної мови
- светр — Теплячка Словник чужослів Павло Штепа
- светр — СВЕТР, а, ч. В’язана тепла кофта без застібок з високим коміром, яку одягають через голову. Сірий светр туго затягає його могутню шию (Собко, Любов, 1935, 6); На ній був коричневий светр і темна спідничка (Шиян, Баланда, 1957, 57). Словник української мови в 11 томах