светр

светр

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. светр — -а, ч. В'язана тепла кофта без застібок з високим коміром, яку одягають через голову. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. светр — Теплячка Словник чужослів Павло Штепа
  3. светр — СВЕТР, а, ч. В'язана тепла кофта без застібок з високим коміром, яку одягають через голову. Сірий светр туго затягає його могутню шию (В. Собко); На ній був коричневий светр і темна спідничка (А. Шиян). Словник української мови у 20 томах
  4. светр — СВЕТР, а, ч. В’язана тепла кофта без застібок з високим коміром, яку одягають через голову. Сірий светр туго затягає його могутню шию (Собко, Любов, 1935, 6); На ній був коричневий светр і темна спідничка (Шиян, Баланда, 1957, 57). Словник української мови в 11 томах