свисточок
СВИСТО́ЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до свисто́к.
Іздаля, з лісопилки Чути мирний свисточок, Рання пташка веселий Подає голосочок (І. Муратов);
У XIX – на початку XX ст. широко вироблялися дитячі глиняні іграшки – здебільшого свисточки у вигляді звірків, птахів та фігурок людей (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свисточок — Клаптик паперу [XII] Словник з творів Івана Франка
- свисточок — свисто́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- свисточок — див. свисток Словник синонімів Вусика
- свисточок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до свисток. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свисточок — СВИСТО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до свисто́к. Іздаля, з лісопилки Чути мирний свисточок, Рання пташка веселий Подає голосочок (Мур., Лірика, 1954, 58); У XIX — на початку XX ст. Словник української мови в 11 томах