свисточок

СВИСТО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до свисто́к.

Іздаля, з лісопилки Чути мирний свисточок, Рання пташка веселий Подає голосочок (Мур., Лірика, 1954, 58);

У XIX — на початку XX ст. широко вироблялися дитячі глиняні іграшки — здебільшого свисточки у вигляді звірків, птахів та фігурок людей (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свисточок — Клаптик паперу [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. свисточок — свисто́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. свисточок — див. свисток Словник синонімів Вусика
  4. свисточок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до свисток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. свисточок — СВИСТО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до свисто́к. Іздаля, з лісопилки Чути мирний свисточок, Рання пташка веселий Подає голосочок (І. Муратов); У XIX – на початку XX ст. широко вироблялися дитячі глиняні іграшки – здебільшого свисточки у вигляді звірків, птахів та фігурок людей (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах