свистуля
СВИСТУ́ЛЯ, і, ж., бот.
Багаторічна трава родини зонтичних з перистими листками і білими виїмчастими пелюстками.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свистуля — свисту́ля іменник жіночого роду рослина Орфографічний словник української мови
- свистуля — -і, ж., бот. Багаторічна трава родини зонтичних з перистими листками і білими виїмчастими пелюстками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свистуля — СВИСТУ́ЛЯ, і, ж., бот. (Conioselium Fisch). Багаторічна трава родини зонтичних з перистими листками і білими виїмчастими пелюстками. Словник української мови в 11 томах