свитиночка
СВИТИ́НОЧКА, и, ж.
Пестл. до свити́нка.
Іде шляхом молодиця, Мусить бути, з прощі. Чого ж смутна, невесела, Заплакані очі? У латаній свитиночці, На плечах торбина (Т. Шевченко);
Мати не встигла з зати, а я в хату. Витяг борщ, наївся, накинув свитиночку-столаточку й подався (з легенди).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свитиночка — свити́ночка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- свитиночка — -и, ж. Пестл. до свитинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свитиночка — СВИТИ́НОЧКА, и, ж. Пестл. до свити́нка. Іде шляхом молодиця, Мусить бути, з прощі. Чого ж смутна, невесела, Заплакані очі? У латаній свитиночці, На плечах торбина (Шевч., І, 1963, 31). Словник української мови в 11 томах