1. Словник української мови у 20 томах

своякиня

СВОЯ́КИНЯ, і, ж., рідко.

Те саме, що своя́чка 1.

– Я ж вам сказав, що сьогодні ви не потрібні мені. – Та, збагнувши недоречність такого тону при своякині, Суворий жартівливо додав: – Тут стенограм не треба (Олесь Досвітній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. своякиня — своя́киня іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. своякиня — -і, ж., рідко. Те саме, що своячка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. своякиня — СВОЯ́ЧКА (сестра дружини), СВОЯ́КИНЯ розм., СВІСТЬ діал., ШВА́ҐРОВА. Мені дуже мило.. дякувати за Вашу прихильність до моєї своячки Ольги Плешканівної (В. Стефаник); — Сьогодні ви не потрібні мені. Словник синонімів української мови
  4. своякиня — Своя́киня, -ні; -ні, -кинь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. своякиня — СВОЯ́КИНЯ, і, ж., рідко. Те саме, що своя́чка 1. — Я ж вам сказав, що сьогодні ви не потрібні мені. — Та, збагнувши недоречність такого тону при своякині, Суворий жартівливо додав: — Тут стенограм не треба (Досв., Вибр., 1959, 252). Словник української мови в 11 томах
  6. своякиня — Своякиня, -ні ж. Свояченица. Міусск. окр. Словник української мови Грінченка