1. Словник української мови у 20 томах

святешний

СВЯТЕ́ШНИЙ, а, е, діал.

Святковий (у 2 знач.).

Вовну білую пряде [Марія] На той бурнус йому святешний (Т. Шевченко);

Федот із Юлею сиділи на покуті, мати їм прослала новий вишитий рушник на коліна, щоб сметана не капнула на святешний одяг (Григорій Тютюнник);

// у знач. ім. святе́шне, ного, с. Святкове вбрання.

– Вбирайся вже, дівко, в святешне, бачу, що в тебе лиштва таки посіклася... (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. святешний — святе́шний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. святешний — -а, -е, діал. Святковий (у 2 знач.). || у знач. ім. святешне, -ного, с. Святкове вбрання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. святешний — ОША́ТНИЙ (про вбрання, одяг тощо — гарний, оздоблений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм.; ВИХІДНИ́Й, НЕДІ́ЛЬНИЙ, СВЯТКО́ВИЙ, СВЯТО́ЧНИЙ рідше, СВЯТНИ́Й розм., ПРАЗНИКО́ВИЙ розм., СВЯТЕ́ШНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  4. святешний — СВЯТЕ́ШНИЙ, а, е, діал. Святковий (у 2 знач.). Вовну білую пряде [Марія] На той бурнус йому святешний (Шевч., II, 1963, 354); Федот із Юлею сиділи на покуті, мати їм прослала новий вишитий рушник на коліна, щоб сметана не капнула на святешний одяг (Тют. Словник української мови в 11 томах
  5. святешний — Святешний, -а, -е Праздничный. Шевч. ІІ. 216. Словник української мови Грінченка