святешний
СВЯТЕ́ШНИЙ, а, е, діал. Святковий (у 2 знач.).
Вовну білую пряде [Марія] На той бурнус йому святешний (Шевч., II, 1963, 354);
Федот із Юлею сиділи на покуті, мати їм прослала новий вишитий рушник на коліна, щоб сметана не капнула на святешний одяг (Тют., Вир, 1964, 216);
// у знач. ім. святе́шне, ного, с. Святкове вбрання.
— Вбирайся вже, дівко, в святешне, бачу, що в тебе лиштва таки посіклася… (Стельмах, І, 1962, 157).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- святешний — святе́шний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- святешний — -а, -е, діал. Святковий (у 2 знач.). || у знач. ім. святешне, -ного, с. Святкове вбрання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- святешний — СВЯТЕ́ШНИЙ, а, е, діал. Святковий (у 2 знач.). Вовну білую пряде [Марія] На той бурнус йому святешний (Т. Шевченко); Федот із Юлею сиділи на покуті, мати їм прослала новий вишитий рушник на коліна... Словник української мови у 20 томах
- святешний — ОША́ТНИЙ (про вбрання, одяг тощо — гарний, оздоблений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм.; ВИХІДНИ́Й, НЕДІ́ЛЬНИЙ, СВЯТКО́ВИЙ, СВЯТО́ЧНИЙ рідше, СВЯТНИ́Й розм., ПРАЗНИКО́ВИЙ розм., СВЯТЕ́ШНИЙ діал. Словник синонімів української мови
- святешний — Святешний, -а, -е Праздничный. Шевч. ІІ. 216. Словник української мови Грінченка