святотатець
СВЯТОТА́ТЕЦЬ, тця, ч.
Той, хто вчиняє святотатство.
І в народній моралі, і в класичній літературі зрада коханому .. розглядалась як найчорніша підлота; людина, яка віддала перевагу багатству над любов'ю, вважалась .. святотатцем (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- святотатець — святота́тець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- святотатець — -тця, ч. Той, хто вчиняє святотатство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- святотатець — Блюзнір Словник чужослів Павло Штепа
- святотатець — БЛЮЗНІ́Р (той, хто зневажає, поганить що-небудь святе, високе, хто чинить блюзнірство), ОСКВЕРНИ́ТЕЛЬ перев. з додатком у род. в., книжн., СВЯТОТА́ТЕЦЬ книжн. рідше, СВЯТОКРА́ДЕЦЬ рідко. Пропонував один блюзнір до інституту мене без іспитів прийняти... Словник синонімів української мови
- святотатець — СВЯТОТА́ТЕЦЬ, тця, ч. Той, хто вчиняє святотатство. І в народній моралі, і в класичній літературі зрада коханому.. розглядалась як найчорніша підлота; людина, яка віддала перевагу багатству над любов’ю, вважалась ..святотатцем (Рад. літ-во, 3, 1958, 34). Словник української мови в 11 томах