1. Словник синонімів української мови

святотатець

БЛЮЗНІ́Р (той, хто зневажає, поганить що-небудь святе, високе, хто чинить блюзнірство), ОСКВЕРНИ́ТЕЛЬ перев. з додатком у род. в., книжн., СВЯТОТА́ТЕЦЬ книжн. рідше, СВЯТОКРА́ДЕЦЬ рідко. Пропонував один блюзнір до інституту мене без іспитів прийняти... (В. Швець); — Генрик Дулькевич ніколи не був осквернителем чужих могил і домашніх пантеонів (П. Загребельний).

СВЯТОТА́ТЕЦЬ (той, хто ображає церковну святиню), БОГОХУ́ЛЬНИК заст., СВЯТОКРА́ДЕЦЬ рідше.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. святотатець — святота́тець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. святотатець — -тця, ч. Той, хто вчиняє святотатство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. святотатець — Блюзнір Словник чужослів Павло Штепа
  4. святотатець — СВЯТОТА́ТЕЦЬ, тця, ч. Той, хто вчиняє святотатство. І в народній моралі, і в класичній літературі зрада коханому .. розглядалась як найчорніша підлота; людина, яка віддала перевагу багатству над любов'ю, вважалась .. святотатцем (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  5. святотатець — СВЯТОТА́ТЕЦЬ, тця, ч. Той, хто вчиняє святотатство. І в народній моралі, і в класичній літературі зрада коханому.. розглядалась як найчорніша підлота; людина, яка віддала перевагу багатству над любов’ю, вважалась ..святотатцем (Рад. літ-во, 3, 1958, 34). Словник української мови в 11 томах