святокрадство

БЛЮЗНІ́РСТВО (зневажання, опоганення чого-небудь святого, високого, глибоко шанованого), СВЯТОТА́ТСТВО книжн., СВЯТОКРА́ДСТВО рідко. Саму думку про іншу жінку Іван Іванович вважав блюзнірством (В. Гжицький); Маруся не спала.. Мов проготовлялася до якогось неминучого злочину, до якогось доконечного святокрадства (Г. Хоткевич).

СВЯТОТА́ТСТВО (образа, зневага церковної святині), БОГОХУ́ЛЬСТВО заст., СВЯТОКРА́ДСТВО рідше. — Вінчатись у церкві ми не будемо.. — Почувши це, старі Кухти здригнулись і замовкли. Приголомшені нечуваним святотатством зятя, вони не повірили навіть вухам своїм (А. Іщук).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. святокрадство — святокра́дство іменник середнього роду святотатство рідко Орфографічний словник української мови
  2. святокрадство — -а, с., рідко. Те саме, що святотатство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. святокрадство — СВЯТОКРА́ДСТВО, а, с., рідко. Те саме, що святота́тство. Маруся не спала. Серце нило одностайним рівним болем. Мов приготовлялася до якогось неминучого злочину, до якогось доконечного [невідпірного] святокрадства (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  4. святокрадство — СВЯТОКРА́ДСТВО, а, с., рідко. Те саме, що святота́тство. Маруся не спала. Серце нило одностайним рівним болем. Мов приготовлялася до якогось неминучого злочину, до якогось доконечного святокрадства (Хотк., II, 1966, 131). Словник української мови в 11 томах