свідомий

СВІДО́МИЙ, а, е.

1. Який має свідомість (у 1, 2 знач.).

Чого Ви хочете умирати? Чи гадаєте, що ліпше .. переходити з органічного світу свідомого в неорганічний і несвідомий? (В. Стефаник).

2. Пов'язаний в розвитком свідомості (у 2 знач.), розуму; усвідомлений, розумний.

Свідоме життя;

// Який спирається на систему певних поглядів.

3. Який має свідомість (у 2 знач.); який правильно розуміє й оцінює навколишню дійсність.

– Я хочу нарешті бути свідомим .. і вияснити собі все як слід, а там – що буде, те буде (Леся Українка);

// Перейнятий свідомістю.

[Жірондист:] Я б тішився, що прийшлим поколінням послужить, може, нащось сяя туга, сей жаль безумний за нелюдським щастям свідомого конання для ідеї (Леся Українка);

// чого. Який розуміє, усвідомлює що-небудь.

Свідомий свого стану робітник се такий робітник, що тямить своє право і не надіється ні на кого, окрім себе та своїх товаришів (Леся Українка);

Став затихати галас. Але Шумило, свідомий своєї гідності, не починав, чекав, доки зовсім не стихне на майдані (А. Головко);

Ми, шануючи й люблячи традиції, .. беручи із світової скарбниці все пожиточне, свідомі того, що ми живемо в новому світі і тому зобов'язані сказати нове слово (М. Рильський).

4. Зроблений, заподіяний з певним наміром, навмисно.

– Сьогодні Русевич знов категорично заборонив нам мріяти про щось подібне .. Ну, а мені й Іванові Степановичу щось не хочеться обвинувачень у свідомому шкідництві (Ю. Шовкопляс);

// Ужитий з наміром, з певною метою.

Нема нічого дивного, що зустрічаємо ми українізми – свідомі, звичайно, і художньо-цілеспрямовані – в “Полтаві” Пушкіна чи в його “Гусарі” (М. Рильський).

5. діал. Знайомий, відомий.

Грек проходи скритні знав, шляхи ж свідомі обминав (Сл. Б. Грінченка);

Се корова свідома – хіба ж ми не знаємо її (Сл. Б. Грінченка).

(1) Свідо́мий себе́, рідко – при повній пам'яті, свідомості.

– Дозвольте, містер Іван, хто вас навчив ставитись до нас з таким упередженням? Адже ми ваші союзники. Ми поважаємо вас .. – А я ні. – Як – ні? Чому? .. Ви цілком свідомі себе? (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свідомий — свідо́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. свідомий — (- життя) усвідомлений, розумний; (атеїст) переконаний; (чого) хто усвідомлює що; (себе) ІД. притомний, сповна розуму, при повному розумі, у повній свідомості; (програш) навмисний. Словник синонімів Караванського
  3. свідомий — [св'ідомией] м. (на) -мому/-м'ім, мн. -м'і Орфоепічний словник української мови
  4. свідомий — -а, -е. 1》 Який має свідомість (у 1, 2 знач.). 2》 Пов'язаний з розвитком свідомості (у 2 знач.), розуму; усвідомлений, розумний. Свідоме життя. || Який спирається на систему певних поглядів. 3》 Який має свідомість (у 2 знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. свідомий — НАВМИ́СНИЙ (який робиться з наміром, свідомо), УМИ́СНИЙ (ВМИ́СНИЙ), ЗУМИ́СНИЙ рідше, НАРОЧИ́ТИЙ, СВІДО́МИЙ (звичайно щодо вартого осуду вчинку); ДЕМОНСТРАТИ́ВНИЙ, ПІДКРЕ́СЛЕНИЙ (на якому спеціально наголошується). Словник синонімів української мови
  6. свідомий — Свідо́мий, -ма, -ме чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. свідомий — СВІДО́МИЙ, а, е. 1. Який має свідомість (у 1, 2 знач.). Чого Ви хочете умирати? Чи гадаєте, що ліпше.. переходити з органічного світу свідомого в неорганічний і несвідомий? (Стеф., III, 1954, 130). 2. Пов’язаний в розвитком свідомості (у 2 знач. Словник української мови в 11 томах
  8. свідомий — Свідомий, -а, -е 1) Извѣстный, знакомый. Се корова свідома — хиба ж ми не знаємо її. (Залюб.). Грек проходи скритні знав, шляхи ж свідомі обминав. Мкр. Г. 39. 2) — чого́. Знакомый съ чѣмъ, свѣдущій въ чемъ. К. Кр. 35. як і ви свідомі. Какъ и вамъ извѣстно. Гн. І. 68. 3) Сознательный. Словник української мови Грінченка