свіжий

СВІ́ЖИЙ, а, е.

1. Який не втратив своїх природних властивостей, своєї якості.

Печінка, свіжа й блискуча, сльозилась (М. Коцюбинський);

Двоє незнайомих Сагайді бійців .. мирно бесідували, навперемінки сьорбаючи з казанка свіже, ще напухирене пишним шумом молоко (О. Гончар);

// Тільки що приготовлений.

По хаті розходилась запашна пара свіжої кави (М. Коцюбинський);

В кімнаті приємно пахне свіжими пасками (З. Тулуб);

// Недавно або тільки що зрізаний, зірваний (про квіти, рослини).

У мене в хаті щодня свіжий букет з літніх квіток (М. Коцюбинський);

Біля самого ліжка на тумбочці стояв маленький кошик з свіжими синіми квітами (О. Гончар);

// Недавно скошений (про сіно, солому).

Лежу собі та й думаю, а сон мене так і клонить: сіно пахуче, свіже (Марко Вовчок);

Медяно пахла свіжа житня солома (А. Головко);

// Який не піддано солінню, маринуванню, консервуванню і т. ін., залишений у природному вигляді.

Як побачив [писар] добру страву та ще з свіжою рибою, так і прийнявсь молотити, наче ще нічого зранку і не їв (Г. Квітка-Основ'яненко).

2. Який не був у вжитку, не використовувався.

Мар'яна внесла свіжої з морозцем соломи, розстелила і запнула її .. рядном (М. Стельмах);

// Чистий, не забруднений (про білизну, одяг і т. ін.).

– Поки там моя жінка миє дітей та дає їм свіжі сорочечки, дай лишень піду я троха в поле (І. Франко);

Поранених перев'яжіть свіжими бинтами, покладіть їх у ряд, і шаблі покладіть поруч (О. Довженко).

3. Нічим не зіпсований, чистий, який постійно або часто оновлюється (про повітря).

Ходжу я на волі – не дишу, а несито ковтаю свіже повітря, упиваюся й ним, і сонцем, і прохолодою (М. Коцюбинський);

// Тільки що набраний, принесений з колодязя і т. ін. (про воду).

– Хіба тут тобі води немає? – показує [генеральша] на графин з водою. – Це вже давня... Я хотіла свіжої напитись, – каже Уляна (Панас Мирний);

– Тимку, принеси свіжої води з яру. – Тимко звалив на плечі .. бочонок, пішов до потоку (Григорій Тютюнник).

4. Досить холодний, прохолодний.

Почина світати, Свіжим вітеречком стало подихати (Я. Щоголів);

Заходив свіжий літній вечір (Іван Ле);

Між лісистими відрогами далеких Карпатських гір вигинається та мерехтить свіжа й прозора ріка (Ю. Яновський);

// Сповнений прохолоди.

Непроглядний гай стоїть тихий та спокійний, темний та свіжий (Марко Вовчок);

// мор. Сильний (про вітер, хвилю).

Море синє аж чорне, тільки білою піною б'є об берег. Свіжий вітер з моря зриває ту піну і кидає в обличчя дрібненькі бризки (М. Коцюбинський);

Свіжий низький бриз забив у паруси (Ю. Яновський);

Пліт їхній таки плив на свіжій хвилі .. Він був міцний і врятував їх від смерті (В. Кучер).

5. Який не втратив своєї яскравості, блиску, природних барв.

Очі карі, ясні, .. пишний матовий колір довгообразого виду, – усе було ніби намальоване найсвіжішими фарбами (І. Нечуй-Левицький);

Крізь голе галуззя вдалині різнув очі свіжою синню великий, під бляхою, дім Варчуків (М. Стельмах);

// Яскраво-зелений, молодий (про зілля, листя дерев і т. ін.).

На тлі свіжого .. лісу показується біла мурована брама (М. Коцюбинський);

Земля прокинулася від довгого зимового сну .. Де-не-де пробивалася свіжа травичка (З. Тулуб);

// перен. Дзвінкий, звучний, чистий (про голос, сміх).

Галя голосно гукала й звала, та дарма розносивсь свіжий розпачливий голосочок (Марко Вовчок);

Свіжий голос Петльованого зразу засипав тиху кімнату життям і звуками (С. Васильченко);

– В нашім краю тихо! – засміялась Настя. Той свіжий, сливе дитячий сміх роздратував Гната (М. Коцюбинський);

// перен. Яскравий, виразний, який не забувся.

Вчора була я на хуторі Миколи Васильовича, .. тепер пишу Вам під свіжим враженням (Леся Українка);

Ранкове зворушення було надто свіже в пам'яті (З. Тулуб).

6. Який має добрий вигляд, повний здоров'я, сил, енергії (про людину).

Обсипана рожевим світлом, свіжа та гарна, Настя здавалась запашною трояндою (М. Коцюбинський);

Щоразу він приїздить до матері саме таким: свіжий, підтягнутий, тропічними зливами скупаний (О. Гончар);

// Який свідчить про такий стан.

Крізь молоду свіжу шкуру пробивалася граюча кров, зуби біліли рівні та густі (Панас Мирний);

Підтягнута постать і свіже обличчя начальства нічим не виказували цілоденної п'янки (М. Стельмах);

// перен. Якому притаманна безпосередність почуттів, сприйняття.

Я був чистий і свіжий, ти розумієш, я був молодий .. Ти розумієш, що значить молодим бути і чистим? (М. Коцюбинський);

Зараз душа його по-юнацьки свіжа і вразлива, далека від марудного господарчого клопоту і шляхетських мудрувань Стадницького (М. Стельмах).

7. перен. Який відновив свої сили, енергію, бадьорість, виспавшись, відпочивши.

Голова ніколи не болить, встаю вранці бадьорим, свіжим, чого ніколи вдома не було (М. Коцюбинський);

// рідко. Який освіжає, відновлює сили, енергію, бадьорість.

В йому [курені] ми простяглися. Чекаючи Богдана та Дениса, І, випивши по чарці по малій, Пурхнули стиха в свіжий сон ясний (М. Рильський);

* Образно. Винниченко прагне якнайрішучіше оповити про манеру, влити свіжу кров у поетику “старого реалізму” (з наук. літ.);

// Не виснажений, не стомлений.

[Мартин:] Запрягай же свіжих [коней] у нашу натачанку та поїдемо зо мною (І. Карпенко-Карий);

Він скочив на свіжого, підведеного ад'ютантом коня й без жодного слова помчав до палацу Стадницького (М. Стельмах);

// Не вичерпаний, не розтрачений або поновлений.

В цю бригаду новаки включить їх попросили..: – Як слід натиснемо, братки, у нас же свіжі сили! (П. Дорошко);

// Який не брав ще участі в бою, маневрах і т. ін.

– Військо босе, виснажене. Тільки свіжі сили можуть врятувати становище... (О. Довженко).

8. Який недавно або тільки що виник, з'явився; який недавно або тільки що зробили.

Межи деревами, серед кущів міртових та лаврових, видко ще свіжі сліди недавно повикопуваних п'єдесталів від статуй (Леся Українка);

За селом над свіжою ямою стоїть, покірна долі, тиха й добра Федорченкова мати (О. Довженко);

// Недавно або тільки що надрукований, виданий (про газети, журнали і т. ін.).

“Ради” мені більше не посилай, бо редакція почала посилати мені її сюди – і я маю щодня свіже число (М. Коцюбинський);

Стоять кілька застелених червоними скатерками столів, і білява дівчина видає тут свіжі газети, шахи (В. Собко);

Робітники привітно кивали один одному, підходили до дошки об'яв і розглядали свіжі плакати (П. Панч);

// Якого не було раніше; новий.

– Ти мені скажи: яка нам біда? – Хіба ми давньою бідою не вдовольнимось? Та й свіжа не забариться (Марко Вовчок);

– От тобі й на! – мовив війт. – Маємо свіжого злодія. Пішла дитина з села, як дитина, а тепер нам привозять злодія (І. Франко);

Ми, школярі, набираємо взимку свіжих знань у голову (Ю. Яновський);

// Якого не зазнавав, не відчував раніше.

Він ввесь – порив, бажання, свіже, пекуче, аж до фізичного болю (М. Коцюбинський);

// Недавно або тільки що вчинений.

Він вдруге за ці дні випробовує свою долю. Це безглуздя – прийти після свіжого вбивства до людини, яку ти тяжко обдурив (М. Стельмах);

// Не такий, як раніше; інший, новіший.

Деякі, навіть кращі режисери, все ще продовжують працювати по-старому, уникаючи свіжого прочитання п'єси (з мемуарної літ.);

// Який раніше не був у тому чи іншому місці або товаристві, уперше з'явився де-небудь.

Шевченко близько знайомився з усіма свіжими людьми, які приїжджали в Новопетрівське укріплення (з наук. літ.);

Кому-кому, а Тарасові, свіжій на шахті людині, працювати на в'язких рудах було особливо важко (Д. Ткач);

Від нашого концтабору навіть сліду не залишилося .. Свіжій людині тепер і повірити важко, що тут колись лилася кров (В. Козаченко);

// Ще нікому не відомий; останній, найновіший.

Бекір користувавсь з кожної вільної хвилини і приносив слабому свіжі новини з вулиці (М. Коцюбинський);

Свіжих новин ніяких не принесли [заробітчани]: те, що й Муха – гомонять, базікають всячину (А. Головко);

// Уперше висловлений, запропонований, вжитий і т. ін.; оригінальний.

Мабуть, ніде доцільна думка, свіжа ініціатива не поширюється з такою блискавичною швидкістю, як на фронті (О. Гончар);

Почуваєш радість щоразу, коли в книжці молодого поета чи новеліста знаходиш слово свіже, росянисте, вжите з художнім тактом (з публіц. літ.);

Поїхали на Сквиру, на гриби, на свіже слово, на меди на темні... (М. Вінграновський).

◇ Аби́ сві́жа копі́йка див. копі́йка;

Виво́дити / ви́вести на чи́сту (рідко сві́жу) во́ду див. виво́дити¹;

На сві́же о́ко див. о́ко¹;

На [сві́же (чи́сте, рідше ві́льне)] пові́тря див. пові́тря;

На [сві́жому (чи́стому, рідше ві́льному)] пові́трі див. пові́тря;

На сві́жу го́лову див. голова́;

На сві́жу па́м'ять див. па́м'ять;

Пові́яв нови́й (сві́жий) ві́тер (вітере́ць) <�Пові́яло нови́м (сві́жим) ві́тром (вітерце́м), безос.> див. ві́тер;

По гаря́чих (сві́жих, живи́х) сліда́х <�рідше По гаря́чому (сві́жому, живо́му) слі́ду> див. слід¹;

(1) По сві́жому слі́ду (д) див. слід¹.