свіжий

БАДЬО́РИЙ (сповнений енергії, сили), БАДЬОРИ́СТИЙ рідше, СВІ́ЖИЙ, ЕНЕРГІ́ЙНИЙ підсил. Голова ніколи не болить, встаю вранці бадьорим, свіжим (М. Коцюбинський); Весела та завжди бадьориста, вона й кошик з пляшками й закуски купила за свої гроші (І. Нечуй-Левицький); Схопився (Іван) бадьорий, енергійний — в очах, що пойнялись туманом, одсвічувались нові мрії (С. Васильченко).

НЕДА́ВНІЙ (який відбувся, здійснився і т. ін. у недалекому минулому; який існує ще небагато часу; який був ким-небудь у недалекому минулому), ВЧОРА́ШНІЙ (УЧОРА́ШНІЙ) підсил.; НЕЩОДА́ВНІЙ (який відбувся не так давно; який був ким-небудь не так давно); СВІ́ЖИЙ (недавно вчинений). Згадався переляк недавній, сльози, мов град, посипались на землю (М. Коцюбинський); В нього друзі зовсім ще недавні (Т. Масенко); Недавнім гімназистам, ..а теперішнім уланам, далебі, приємно було позирати на цих наляканих людей (Д. Бедзик); Чи всі зібрались? Є сім'я одна? Ні, ті не вип'ють, що лежать в діброві, Де стережуть їх зорі малинові, Вчорашніх битв притишена луна (А. Малишко); Вжахнуло вчительку те, що сталося з ним, вчорашнім жартуном, вигадником (О. Гончар); Спокійно, без нещодавнього надсаду згадувала вона тепер Данила (З. Тулуб); Це безглуздя — прийти після свіжого вбивства до людини, яку ти тяжко обдурив (М. Стельмах). — Пор. 3. близьки́й.

НОВИ́Й (який щойно з'явився й ще не втратив своєї новизни), ОСТА́ННІЙ, СВІ́ЖИЙ підсил. Нові дані; Автомобіль нової серії; Кинув роботу (Сулейман) й почав оповідати синові останню новину, яка вже облетіла Бахчисарай (М. Коцюбинський); Робітники.. підходили до дошки об'яв і розглядали свіжі плакати (П. Панч).

ОРИГІНА́ЛЬНИЙ (створений самостійно, без наслідування відомих зразків); СВОЄРІ́ДНИЙ, НЕШАБЛО́ННИЙ, НЕШАБЛО́НОВИЙ, НЕСТАНДА́РТНИЙ (який привертає до себе увагу своєю незвичайністю, своєрідністю); НЕТРАФАРЕ́ТНИЙ, НЕЗАТЕ́РТИЙ, СВІ́ЖИЙ (про мову, думки тощо); СМІ́ЛИ́ВИЙ, СМІ́ЛИЙ (про проект, задум і т. ін.). У селах ми скуповували і приймали в дар для музею рідкісні килими, рушники з оригінальними орнаментами (І. Шаповал); І в темах балад, і в їх композиції, і в засобах розкриття характерів героїв є багато новаторського, своєрідного, притаманного лише цьому поетові (А. Малишкові) (з посібника); Се ж були перші нешаблонові й неофіціальні слова чоловіка, дійсно зацікавленого літературою (І. Франко); Часто звертається він (І. Вирган) до народних джерел, підбирає слова незатерті, свіжі (з журналу); Свіжа рима; Як гарно марилось на шкільній лаві, скільки робилося сміливих, але часом і недосяжних проектів (М. Коцюбинський).

ПРОХОЛО́ДНИЙ (про вітер, повітря, воду тощо — помірно холодний), СВІ́ЖИЙ, ХОЛОДНА́ВИЙ діал., ЯДЕ́РНИЙ діал., ЯДРЕ́НИЙ діал. Прохолодні лісові яри, зарослі осикою та ліщиною, підповзають до пшеничних ланів (О. Донченко); Холоднувате свіже повітря старого дому підсвіжило мої нерви (І. Нечуй-Левицький); Він ходив далі і все всисав у себе всіма порами нові хвилі холоднавої пітьми (І. Франко).

СВІ́ЖИЙ (про воду, повітря і т. ін. — який не втратив своїх природних властивостей, нічим не зіпсований, не забруднений), ЧИ́СТИЙ, ПОГО́ЖИЙ, НЕЗА́ЙМАНИЙ (про сніг, траву і т. ін. — по якому ніхто не ходив, не їздив). Дух прив'ялої м'яти розійшовся в свіжому повітрі (І. Нечуй-Левицький); Пиво було свіже, студене (Є. Гуцало); Вода була у тій криниці — чиста, як сльоза (Марко Вовчок); Чистий сніг, пригнічений туманом, не блищав (М. Коцюбинський); З-під коріння липи било джерело погожої води (І. Франко); Повітря ллється тут незаймане і дике І поїть, і п'янить, і веселить мене (М. Зеров); Вже перший сніг, ніжний і незайманий, встеляє степ (Н. Рибак).

СВІ́ЖИЙ (який недавно спечений і не втратив своїх попередніх якостей — про хліб і подібні вироби), ГАРЯ́ЧИЙ, ТЕ́ПЛИЙ, М'ЯКИЙ. Вони щодня становлять на моїм столі гарні страви, смачну печеню, свіжий хліб (Г. Хоткевич); Ще теплі пиріжки; Сюди до мене, м'яких, гарячих буханців (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свіжий — (який зберіг свої властивості) чистий, незайманий; (виявляє життєрадість) бадьорий, (вісті) останній, (новий) недавній, (слід, рана) живий. Словник синонімів Полюги
  2. свіжий — сві́жий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. свіжий — (хліб, овоч, молоко) щойно з печі <�з дерева, з-під корови>; (- білизну) чистий, не одяганий; (вітер) холодненький, прохолодний, (на морі) сильний; (- барву) не злинялий, не вицвілий; (- зелень) молодий, незів'ялий, соковитий... Словник синонімів Караванського
  4. свіжий — (недавній), новоспечений, свіжак, свіжачок, свіженький, свіжесенький, свіжісінький, свіжина, свіжинка, свіжовибшений, свіжовиголении, свіжовикопании, свіжовимазании, свіжовимащений, свіжовимитий, свіжовипечений, свіжовипраний, свіжовиструганий... Словник синонімів Вусика
  5. свіжий — -а, -е. 1》 Який не втратив своїх природних властивостей, своєї якості. || Щойно приготовлений. || Недавно або щойно зарізаний, зірваний (про квіти, рослини). || Недавно скошений (про сіно, солому). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. свіжий — (вітер) холоднуватий, (вражіння) недавнє, (друк) мокрий, ще не висохлий, (думка) нова, (новина) найновіша, (овочі) щойно зібрані, (пам'ять) невтомлена, (повітря) чисте Словник чужослів Павло Штепа
  7. свіжий — СВІ́ЖИЙ, а, е. 1. Який не втратив своїх природних властивостей, своєї якості. Печінка, свіжа й блискуча, сльозилась (М. Коцюбинський); Двоє незнайомих Сагайді бійців .. Словник української мови у 20 томах
  8. свіжий — свіжий : ◊ поїхати на свіже повітря виїхати на прогулянку (перев. за місто)(ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. свіжий — На свіжий цвіт і бджола сідає, а зів’ялий обминає. Молоде і гарне має більшу привабливість, ніж старе. Свіжий, як сироїжка. Має свіжий вигляд. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. свіжий — виво́дити / ви́вести на чи́сту во́ду кого. Викривати чию-небудь непорядність, підступність, нечесність і т. ін. Ще в своїх ранніх творах М. Годованець взяв під сатиричний обстріл різного роду фальшивих людей. Фразеологічний словник української мови
  11. свіжий — Сві́жий, -жа, -же; -жі, -жих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. свіжий — СВІ́ЖИЙ, а, е. 1. Який не втратив своїх природних властивостей, своєї якості. Печінка, свіжа й блискуча, сльозилась (Коцюб., II, 1955, 361); Двоє незнайомих Сагайді бійців.. Словник української мови в 11 томах