1. Словник української мови у 20 томах

свіргун

СВІРГУ́Н, а́, ч., діал.

Цвіркун.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свіргун — свіргу́н іменник чоловічого роду, істота цвіркун діал. Орфографічний словник української мови
  2. свіргун — -а, ч., зах. Цвіркун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свіргун — ЦВІРКУ́Н (комаха ряду прямокрилих, яка живе у приміщенні), СВІРГУ́Н діал., СВІ́РКА діал. З куточка десь давно цвіркун цвірчить (Б. Грінченко). Словник синонімів української мови
  4. свіргун — СВІРГУ́Н, а́, ч., діал. Цвіркун. Словник української мови в 11 томах
  5. свіргун — Свіргун, -на м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6. Словник української мови Грінченка