світлина
СВІТЛИ́НА, и, ж.
1. Фотографія.
Багато з тих листів, світлин і рукописів моїх і Франка знищила воєнна хуртовина (Уляна Кравченко);
Пригадав [біохімік], до речі, як, чекаючи колись черги в фотографа, переглядав альбом з світлинами жінок... (В. Підмогильний).
2. рідко. Полиск світла.
Сахно замилувалася таємничою красою південної місячної ночі, її моторошними тінями у тремтливих світлинах (Ю. Смолич);
* Образно. Надовго вмовкали брат і сестра. Поглядаючи на світлину віконня, думав кожен про своє (Г. Колісник).
3. Світла пляма у (у тварин).
Вороний з світлиною – підгар-кінь під Семашком крутнувся на місці, заржав до подвір'я, відтак, спонуканий рукою вершника, скоком пішов за Савуром, Якого Палій пустив розмашистою риссю (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- світлина — світли́на іменник жіночого роду фотографія; полиск світла Орфографічний словник української мови
- світлина — див. фотографія Словник синонімів Вусика
- світлина — -и, ж. 1》 зах. Фотографія. 2》 рідко. Полиск світла. Великий тлумачний словник сучасної мови
- світлина — світли́на фотографія (м, ср, ст): Скляні плити зі знімками привозили світливці до “Боєвої управи” у Відні і побирали там через мене все, що потребували до роблення світлин. Світлина без дня, місця і року тратить на вартости (Боберський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- світлина — ФОТОГРА́ФІЯ (фотографічний знімок), СВІТЛИ́НА, ФОТОЗНІ́МОК, ЗНІ́МОК, ФОТОКА́РТКА, ФОТОКА́РТОЧКА розм., КА́РТКА розм., КА́РТОЧКА розм., ФО́ТО розм., ВІДБИ́ТОК (виготовлений з негатива); ФОТОПОРТРЕ́Т, ПОЛИ́ЧЧЯ заст. (із зображенням обличчя людини). Словник синонімів української мови
- світлина — СВІТЛИ́НА, и, ж. 1. зах., заст. Фотографія. Багато з тих листів, світлин і рукописів моїх і Франка знищила воєнна хуртовина (У. Кравч., Вибр., 1958, 424). 2. рідко. Полиск світла. Словник української мови в 11 томах