світлокосий
СВІТЛОКО́СИЙ, а, е.
Із світлим волоссям, із світлими косами.
Повернувся він з армії після війни, – зовсім не впізнав свою колись веселу і світлокосу Маринку (І. Цюпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- світлокосий — світлоко́сий прикметник Орфографічний словник української мови
- світлокосий — див. світлий Словник синонімів Вусика
- світлокосий — -а, -е. Із світлим волоссям, із світлими косами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- світлокосий — БІЛЯ́ВИЙ (який має світле волосся), БІЛОВОЛО́СИЙ, БІЛОГОЛО́ВИЙ, СВІТЛОВОЛО́СИЙ, ЯСНОВОЛО́СИЙ поет.; СВІТЛОКО́СИЙ, ЯСНОКО́СИЙ поет. (про дівчину, жінку). Три хлопчики — один рудоволосий, Чорнявий другий та білявий третій — Майструють тут (М. Словник синонімів української мови
- світлокосий — СВІТЛОКО́СИЙ, а, е. Із світлим волоссям, із світлими косами. Повернувся він з армії після війни,-— зовсім не впізнав свою колись веселу і світлокосу Маринку (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 80). Словник української мови в 11 томах