світлокосий

СВІТЛОКО́СИЙ, а, е.

Із світлим волоссям, із світлими косами.

Повернувся він з армії після війни, – зовсім не впізнав свою колись веселу і світлокосу Маринку (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світлокосий — світлоко́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. світлокосий — див. світлий Словник синонімів Вусика
  3. світлокосий — -а, -е. Із світлим волоссям, із світлими косами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. світлокосий — БІЛЯ́ВИЙ (який має світле волосся), БІЛОВОЛО́СИЙ, БІЛОГОЛО́ВИЙ, СВІТЛОВОЛО́СИЙ, ЯСНОВОЛО́СИЙ поет.; СВІТЛОКО́СИЙ, ЯСНОКО́СИЙ поет. (про дівчину, жінку). Три хлопчики — один рудоволосий, Чорнявий другий та білявий третій — Майструють тут (М. Словник синонімів української мови
  5. світлокосий — СВІТЛОКО́СИЙ, а, е. Із світлим волоссям, із світлими косами. Повернувся він з армії після війни,-— зовсім не впізнав свою колись веселу і світлокосу Маринку (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 80). Словник української мови в 11 томах