1. Словник синонімів української мови

світлокосий

БІЛЯ́ВИЙ (який має світле волосся), БІЛОВОЛО́СИЙ, БІЛОГОЛО́ВИЙ, СВІТЛОВОЛО́СИЙ, ЯСНОВОЛО́СИЙ поет.; СВІТЛОКО́СИЙ, ЯСНОКО́СИЙ поет. (про дівчину, жінку). Три хлопчики — один рудоволосий, Чорнявий другий та білявий третій — Майструють тут (М. Рильський); З сусідньої кімнати вибіг хлопчик років чотирьох-п'яти. Біловолосий, пухкенький, з круглими карими оченятами й носом-ґудзичком (Ю. Збанацький); Біля Тимофія зі списками і олівцем в руках крутиться білоголовий підліток Юрій Підіпригора (М. Стельмах); Мале дитя світловолосе Сидить в солдата на руках (М. Гірник); То жінка молода несе тобі обід. За нею дівчинка біжить ясноволоса (М. Рильський). — Пор. 1. бі́лий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світлокосий — світлоко́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. світлокосий — див. світлий Словник синонімів Вусика
  3. світлокосий — -а, -е. Із світлим волоссям, із світлими косами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. світлокосий — СВІТЛОКО́СИЙ, а, е. Із світлим волоссям, із світлими косами. Повернувся він з армії після війни, – зовсім не впізнав свою колись веселу і світлокосу Маринку (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
  5. світлокосий — СВІТЛОКО́СИЙ, а, е. Із світлим волоссям, із світлими косами. Повернувся він з армії після війни,-— зовсім не впізнав свою колись веселу і світлокосу Маринку (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 80). Словник української мови в 11 томах