світломір

СВІТЛОМІ́Р, а, ч.

Електрооптичний прилад для вимірювання відстані на земній поверхні.

Дія свтломіра побудована на обчисленні часу поширення світла між двома точками на земній поверхні (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світломір — світломі́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови