світломір

світломі́р

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світломір — СВІТЛОМІ́Р, а, ч. Електрооптичний прилад для вимірювання відстані на земній поверхні. Дія свтломіра побудована на обчисленні часу поширення світла між двома точками на земній поверхні (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах