світлопровід

СВІТЛОПРОВІ́Д, у, ч., фіз.

Канал для передавання світла.

Світлопровід являє собою металеву трубку з полірованою внутрішньою поверхнею або прозорий діелектричний стержень чи нитку (волокна) і використовується в оптичних системах (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світлопровід — світлопрові́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. світлопровід — -воду, ч., спец. Канал (нитка або пучок волокон) для передачі світла на відстань. Великий тлумачний словник сучасної мови