світлопровід

світлопрові́д

оду, ч., спец.

Канал (нитка або пучок волокон) для передачі світла на відстань.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світлопровід — світлопрові́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. світлопровід — СВІТЛОПРОВІ́Д, у, ч., фіз. Канал для передавання світла. Світлопровід являє собою металеву трубку з полірованою внутрішньою поверхнею або прозорий діелектричний стержень чи нитку (волокна) і використовується в оптичних системах (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах