1. Словник української мови у 20 томах

світіння

СВІТІ́ННЯ, я, с.

Стан за знач. світи́тися 1.

Концентрація газу в хвості комети дуже низька, проте його світіння помітне навіть на великих відстанях (з наук.-попул. літ.);

Сивоок і Гюргій, самі лишаючись невидимими, могли стежити за князевим обличчям, мали змогу постерегти, яке враження справляв на нього восковий храм з його тихим світінням (П. Загребельний);

– Буває, часом вночі світиться щось в долині. Сам бачив те світіння (Ю. Винничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світіння — світі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. світіння — див. спалах Словник синонімів Вусика
  3. світіння — -я, с. Стан за знач. світитися 1). Світіння моря — явище, що зумовлюється наявністю в поверхневих шарах води організмів, здатних до біолюмінесценції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. світіння — Світі́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. світіння — СВІТІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. світи́тися 1. Газорозрядні лампи з холодним катодом.. самоіндуктуються. Це означає, що збуджений газ в них світиться, і в його світінні відбивається «праця» кожної «комірки» електронного пристрою (Наука.., 6, 1963, 28). Словник української мови в 11 томах