свіча
СВІЧА́, і́, ж.
Те саме, що сві́чка 1–3, 5.
Грубі свічі тихо топились, опливаючи воском, неначе сльозами (М. Коцюбинський);
У світлиці .. Тадей Станіславович запалює свічі і схиляється над своїм щоденником (М. Стельмах);
На стінці два разки намиста І твір, що виткали ткачі, Полтавська плахта зоряниста, Шовками шита при свічі (А. Малишко);
Юрко закачав рукави, упевнено підійшов до трактора. Заміряв пальне, перевірив електрообладнання, оглянув свічі (Є. Кравченко);
Толя раптом підкинув м'яч, підстрибнув і таку свічу вдарив, що у мене й картуз звалився з голови (І. Рябокляч);
* Образно. Ти пронесла крізь чорний сон століть Свічу свободи й вірності, Софіє! (М. Рильський);
Біля входу перед ним каштани Білі свічі вгору підняли (Л. Первомайський);
* У порівн. [Іван:] Глянеш кругом себе – рай та й годі! Зорі – як свічі воскові, води – немов срібло, за садами хат не видко (С. Васильченко).
Страсна́ сві́чка (свіча́) див. сві́чка.
◇ (1) Тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві та ще із свіче́ю (д) див. пошука́ти;
Як сві́чка (свіча́) див. сві́чка.
Значення в інших словниках
- свіча — свіча́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири свічі́ Орфографічний словник української мови
- свіча — -і, ж. Те саме, що свічка 1-3), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- свіча — Свічка, свічечка, свіченька Словник чужослів Павло Штепа
- свіча — таки́х уде́нь з вогне́м (та ще зі сві́тлом, при со́нці і т. ін.) пошука́ти, жарт. Немає подібного до кого-небудь; хтось особливий, надзвичайний. Торохтів Шаблистий, розливаючи портвейн.— Із Закриниччя хлопець, таких у районі удень з огнем пошукати (Є. Фразеологічний словник української мови
- свіча — СВІ́ЧКА, СВІЧА́, СВІ́ТОЧ заст., поет. (велика); ЛОЇ́ВКА діал. (з лою). Свічка.. догоріла до краю (Ю. Яновський). Словник синонімів української мови
- свіча — СВІЧА́, і́, ж. Те саме, що сві́чка 1-3, 5. Грубі свічі тихо топились, опливаючи воском, неначе сльозами (Коцюб., II, 1955, 353); У світлиці.. Словник української мови в 11 томах