свіча
СВІЧА́, і́, ж. Те саме, що сві́чка 1-3, 5.
Грубі свічі тихо топились, опливаючи воском, неначе сльозами (Коцюб., II, 1955, 353);
У світлиці.. Тадей Станіславович запалює свічі і схиляється над своїм щоденником (Стельмах, І, 1962, 12);
На стінці два разки намиста І твір, що виткали ткачі, Полтавська плахта зоряниста, Шовками шита при свічі (Мал., Віщий голос, 1961, 13);
Біля входу перед ним каштани Білі свічі вгору підняли (Перв., II, 1958, 57);
Юрко закачав рукави, упевнено підійшов до трактора. Заміряв пальне, перевірив електрообладнання, оглянув свічі (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 82);
Толя раптом підкинув м’яч, підстрибнув і таку свічу вдарив, що у мене й картуз звалився з голови (Ряб., Жайворонки, 1957, 193);
*Образно. Ти пронесла крізь чорний сон століть Свічу свободи й вірності, Софіє! (Рильський, II, 1960, 320);
*У порівн. [Іван:] Глянеш кругом себе — рай та й годі! Зорі — як свічі воскові, води — немов срібло, за садами хат не видко (Вас., III, 1960, 26);
Несла ти вірність, мов свічу ясну. Нехай же слава лине вдалину І виростає, мов тополя, гінко, Радянська наша, наша рідна жінко! (Рильський, II, 1960, 287).
◊ Пала́ти (горі́ти, згорі́ти і т. ін.), як свіча́ — те саме, що Пала́ти (горі́ти, згорі́ти і т. ін.), як сві́чка ( див. сві́чка).
Стоги нарешті скорились. Покірні, тихі, вони рівно палають, як свічі (Коцюб., II, 1955, 64).
Значення в інших словниках
- свіча — свіча́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири свічі́ Орфографічний словник української мови
- свіча — -і, ж. Те саме, що свічка 1-3), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- свіча — Свічка, свічечка, свіченька Словник чужослів Павло Штепа
- свіча — СВІЧА́, і́, ж. Те саме, що сві́чка 1–3, 5. Грубі свічі тихо топились, опливаючи воском, неначе сльозами (М. Коцюбинський); У світлиці .. Тадей Станіславович запалює свічі і схиляється над своїм щоденником (М. Словник української мови у 20 томах
- свіча — таки́х уде́нь з вогне́м (та ще зі сві́тлом, при со́нці і т. ін.) пошука́ти, жарт. Немає подібного до кого-небудь; хтось особливий, надзвичайний. Торохтів Шаблистий, розливаючи портвейн.— Із Закриниччя хлопець, таких у районі удень з огнем пошукати (Є. Фразеологічний словник української мови
- свіча — СВІ́ЧКА, СВІЧА́, СВІ́ТОЧ заст., поет. (велика); ЛОЇ́ВКА діал. (з лою). Свічка.. догоріла до краю (Ю. Яновський). Словник синонімів української мови