1. Словник української мови у 20 томах

седиментація

СЕДИМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж.

1. хім. Осідання маленьких частинок твердого тіла в рідині або газі під дією гравітаційного поля чи відцентрових сил.

Метод седиментації широко застосовують у сучасній медицині (з наук.-попул. літ.).

2. геол. Сукупність процесів нагромадження відкладів у водному середовищі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. седиментація — седимента́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. седиментація — -ї, ж. 1》 Осідання завислих у рідині твердих частинок. 2》 Сукупність процесів нагромадження відкладів у водному середовищі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. седиментація — седимента́ція (лат. sedimentum – осідання, від sedeo – осідаю) 1. Осідання завислих у рідині твердих частинок. 2. Сукупність процесів нагромадження відкладів у водному середовищі. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. седиментація — Осідання завислих у рідині частинок твердого тіла під дією гравітаційної або відцентрової сили (під час обертання); використовується, зокрема, для хіміч. Універсальний словник-енциклопедія