седиментація

Осідання завислих у рідині частинок твердого тіла під дією гравітаційної або відцентрової сили (під час обертання); використовується, зокрема, для хіміч. аналізу, очищення стоків; осідання під дією сили ваги мінеральних та органічних речовин, що їх переносять вода, льодовики та вітер, спричинює утворення різних осадів та осадових порід.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. седиментація — седимента́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. седиментація — -ї, ж. 1》 Осідання завислих у рідині твердих частинок. 2》 Сукупність процесів нагромадження відкладів у водному середовищі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. седиментація — СЕДИМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. хім. Осідання маленьких частинок твердого тіла в рідині або газі під дією гравітаційного поля чи відцентрових сил. Метод седиментації широко застосовують у сучасній медицині (з наук.-попул. літ.). 2. геол. Сукупність процесів нагромадження відкладів у водному середовищі. Словник української мови у 20 томах
  4. седиментація — седимента́ція (лат. sedimentum – осідання, від sedeo – осідаю) 1. Осідання завислих у рідині твердих частинок. 2. Сукупність процесів нагромадження відкладів у водному середовищі. Словник іншомовних слів Мельничука