1. Словник української мови у 20 томах

секретний

СЕКРЕ́ТНИЙ, а, е.

1. Який не підлягає розголошенню, тримається в секреті від інших; таємний.

Для нашої гри я винайшов секретний шифр (Л. Смілянський);

– Маю справу до вас, Романе Петровичу, секретну. Може, вийдемо на хвилинку? (А. Шиян);

Про стан Росії графу [Вітте] говорили і виснажені очі матерів, і секретні відомості відділів охранки (М. Стельмах);

Захар просвітлів, кинувся, тільки по голосу пізнав дорогого гостя, мотався по хаті з мішком, певно секретним, не знав, куди ткнути (К. Гордієнко);

// Зроблений, схований, розміщений таємно.

[Степан:] Щойно знайшли в греблі замурований секретний заряд. [Сергій:] Сто півтонних авіабомб і близько чотирьох тонн динаміту (Яків Баш);

Секретний хід.

2. Підрозділ в установі який веде справи, що не підлягають розголошенню.

Секретний відділ.

3. Який має в собі секрет (див. секре́т¹ 2).

Секретний замок.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. секретний — секре́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. секретний — Таємний, (клюб) ПІДПІЛЬНИЙ, (хід) засекречений; (замок) із секретом; пр. -ТНО, конфіденційно, за закритими дверима, при -их дверях і п. ф. від секретний. Словник синонімів Караванського
  3. секретний — -а, -е. 1》 Який не підлягає розголошенню, тримається в секреті від інших; таємний. || Зроблений, схований, розміщений таємно. Секретний хід. 2》 Який веде справи, що не підлягають розголошенню. Секретний відділ. 3》 Який має в собі секрет (див. секрет I 2)). Секретний замок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. секретний — Таємний, таємничий, див. сокровенний, конспіративний Словник чужослів Павло Штепа
  5. секретний — ПОТАЙНИ́Й (розташований або зроблений так, що його важко помітити; відомий небагатьом або комусь одному), ТАЄ́МНИЙ, ПОТАЄ́МНИЙ, СЕКРЕ́ТНИЙ. Вісті ці вони надрукували у своїй друкарні потайній (В. Словник синонімів української мови
  6. секретний — Секре́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. секретний — СЕКРЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Який не підлягає розголошенню, тримається в секреті від інших; таємний. Для нашої гри я винайшов секретний шифр (Сміл., Сашко, 1954, 97); — Маю справу до вас, Романе Петровичу, секретну. Може, вийдемо на хвилинку?... Словник української мови в 11 томах