секретний

СЕКРЕ́ТНИЙ, а, е.

1. Який не підлягає розголошенню, тримається в секреті від інших; таємний.

Для нашої гри я винайшов секретний шифр (Сміл., Сашко, 1954, 97);

— Маю справу до вас, Романе Петровичу, секретну. Може, вийдемо на хвилинку? (Шиян, Баланда, 1957, 108);

Про стан Росії графу [Вітте] говорили і виснажені очі матерів, і секретні відомості відділів охранки (Стельмах, І, 1962, 618);

Захар просвітлів, кинувся, тільки по голосу пізнав дорогого гостя, мотався по хаті з мішком, певно секретним, не знав, куди ткнути (Горд., Чужу ниву.., 1947, 157);

// Зроблений, схований, розміщений таємно.

Секретний хід; [Степан:] Щойно знайшли в греблі замурований секретний заряд. [Сергій:] Сто півтонних авіабомб і близько чотирьох тонн динаміту (Баш, П’єси, 1958, 78).

2. Який веде справи, що не підлягають розголошенню.

Секретний відділ.

3. Який має в собі секрет ( див. секре́т¹ 2).

Секретний замок.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. секретний — секре́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. секретний — Таємний, (клюб) ПІДПІЛЬНИЙ, (хід) засекречений; (замок) із секретом; пр. -ТНО, конфіденційно, за закритими дверима, при -их дверях і п. ф. від секретний. Словник синонімів Караванського
  3. секретний — -а, -е. 1》 Який не підлягає розголошенню, тримається в секреті від інших; таємний. || Зроблений, схований, розміщений таємно. Секретний хід. 2》 Який веде справи, що не підлягають розголошенню. Секретний відділ. 3》 Який має в собі секрет (див. секрет I 2)). Секретний замок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. секретний — Таємний, таємничий, див. сокровенний, конспіративний Словник чужослів Павло Штепа
  5. секретний — СЕКРЕ́ТНИЙ, а, е. 1. Який не підлягає розголошенню, тримається в секреті від інших; таємний. Для нашої гри я винайшов секретний шифр (Л. Смілянський); – Маю справу до вас, Романе Петровичу, секретну. Може, вийдемо на хвилинку? (А. Словник української мови у 20 томах
  6. секретний — ПОТАЙНИ́Й (розташований або зроблений так, що його важко помітити; відомий небагатьом або комусь одному), ТАЄ́МНИЙ, ПОТАЄ́МНИЙ, СЕКРЕ́ТНИЙ. Вісті ці вони надрукували у своїй друкарні потайній (В. Словник синонімів української мови
  7. секретний — Секре́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)