сектор

СЕ́КТОР, а, ч.

1. спец. Частина круга, обмежена дугою і двома радіусами.

Діаграми можуть бути дуже різноманітні – у вигляді прямокутників, секторів, кривих і т. д (з публіц. літ.);

// Деталі, частини предметів, машин і т. ін. такої форми.

Зубчастий сектор.

2. Ділянка, обмежена радіальними лініями.

На смарагдовому полі стадіону довжелезні білі смуги вже визначили сектор для метання диска (В. Собко);

Поодаль залягли бійці, кожен вибрав собі вигідну засідку, добрий сектор обстрілу (В. Кучер);

На .. горищі .. стоїть лейтенант Сіверцев. Він веде спостереження за іншим сектором (О. Гончар);

// Частина певної площі; ділянка, район.

Всюди в житлових секторах насаджені сквери (з наук. літ.);

Едіт захотілося побувати в англійському секторі [західної частини Берліна]. Ледве машина проїхала під Бранденбурзькою брамою, як їй здалося, ніби вона потрапила в зовсім інший світ. Ні веселих облич, ні прапорів, ні пожвавлення на вулицях (В. Собко);

Східний сектор зворотного боку Місяця і нашу планету, якою вона є на відстані близько 388 тисяч кілометрів, зафіксував фотоапарат, встановлений на автоматичній станції “Зонд-6” (з газ.).

3. Частина народного господарства, яка має певні соціальні й економічні ознаки.

Денис Середа був одним із останніх “могікан” одноосібного сектора на селі (Д. Бедзик);

Соціалістичний сектор народного господарства Троцький розглядав як сектор державно-капіталістичний тільки тому, що в останньому використовувалися обіг та методи капіталістичної калькуляції (з публіц. літ.);

// Складова частина чого-небудь.

Поезія, на жаль, іще не впоралася із тими величезними завданнями, які покладені були на неї, як на один із секторів .. літератури (П. Тичина).

4. Відділ в установі або організації.

– Ну, культмасовий сектор, – усміхаючись вона Марійці – доповідай (О. Донченко).

5. спец. Відділ системи управління літака, пароплава і т. ін.

Кар повернувся, підійшов до машинного телеграфу і перевів ручку на сектор “Малий вперед” (М. Трублаїні).

6. у Підрозділ.

△ (1) Енергети́чний се́ктор – один з основних секторів народного господарства, який забезпечує енергетичну діяльність країни.

Експерти енергетичної галузі планують проводити щорічні дослідження, спостерігаючи й аналізуючи проблематику вітчизняного енергетичного сектору в динаміці, акцентуючи увагу на актуальних питаннях розвитку галузі (із журн.);

Розроблена методологія аналізу дала змогу фахівцям об'єктивно оцінити рівень прозорості енергетичного сектору країн за такими категоріями, як регулювання, санкції, власність, грошові потоки та міжнародне співробітництво (з наук. літ.);

(2) Корпорати́вний се́ктор.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сектор — се́ктор іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири се́ктори Орфографічний словник української мови
  2. сектор — (якоїсь площі) ділянка, район; (в установі) відділ, секція; (економіки) галузь; МАТ. частина кола. Словник синонімів Караванського
  3. сектор — [сектор] -ра, м. (ў) -р'і, мн. -ри, -тоур'іў два секторие Орфоепічний словник української мови
  4. сектор — -а, ч. 1》 спец. Частина круга, обмежена дугою і двома радіусами. || Деталі, частини предметів, машин і т. ін. такої форми. Зубчастий сектор. 2》 Ділянка, обмежена радіальними лініями. || Частина певної площі; ділянка, район. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сектор — Відділ, частина, витинок Словник чужослів Павло Штепа
  6. сектор — се́ктор (лат. sector, букв. – розсікаючий) 1. Частина криволінійної фігури, обмежена двома прямими, що виходять з однієї точки, та дугою між ними; ¤ круговий С. – частина круга, обмежена двома радіусами та дугою між ними. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. сектор — Се́ктор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сектор — СЕ́КТОР, а, ч. 1. спец. Частина круга, обмежена дугою і двома радіусами. Діаграми можуть бути дуже різноманітні — у вигляді прямокутників, секторів, кривих і т. д. (Ком. Укр., 2, 1966, 57); // Деталі, частини предметів, машин і т. ін. такої форми. Словник української мови в 11 томах
  9. сектор — рос. сектор 1. Частина круга, обмежена двома радіусами та дугою між ними. 2. Відділ установи, організації з певною професійною чи виробничою (службовою) спеціалізацією. 3. Частина народного господарства. яка має економічні чи соціальні окремішності. Eкономічна енциклопедія