секундант
СЕКУНДА́НТ, а, ч.
1. Свідок і посередник, який супроводжує кожного з учасників дуелі.
“Прошу Вас визначити час і місце, куди я можу направити своїх секундантів. З повним презирством Іван Піддубний” (М. Коцюбинський).
2. Посередник і помічник учасників спортивних змагань (із боксу, шахів, фехтування і т. ін.).
Боксери сіли на підставлені табуретки .. Секунданти обмахували їх рушниками (В. Собко);
В Аргентині всі були впевнені в перемозі Капабланки. До того ж, Альохін грав без секунданта, покладаючись лише на свої власні сили (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- секундант — секунда́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- секундант — -а, ч. 1》 Свідок і посередник, який супроводжує кожного з учасників дуелі. 2》 Посередник і помічник учасників спортивних змагань (із боксу, шахів, фехтування і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- секундант — Придвобоєць, див. дуель Словник чужослів Павло Штепа
- секундант — секунда́нт [від лат. secundans (secundantis) – той, що допомагає] 1. Довірена особа дуелянта, що веде переговори про умови дуелі і стежить за додержанням їх. 2. Посередник-помічник у боксі та деяких інших видах спорту. Словник іншомовних слів Мельничука
- секундант — Секунда́нт, -та; -да́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- секундант — СЕКУНДА́НТ, а, ч. 1. Свідок і посередник, який супроводжує кожного з учасників дуелі. «Прошу Вас визначити час і місце, куди я можу направити своїх секундантів. З повним презирством Іван Піддубний» (Коцюб., І, 1955, 410). Словник української мови в 11 томах