1. Словник української мови у 20 томах

семантичний

СЕМАНТИ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до сема́нтика.

Дієслова з різними суфіксами основи, тобто структурно різнорідні, виявляються близькими в семантичному плані (з наук. літ.);

Про багатство лексики “Енеїди” свідчить уже той факт, що в цьому творі представлено близько 7 тисяч слів найрізноманітніших семантичних груп (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. семантичний — семанти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. семантичний — [сеимантичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. семантичний — -а, -е. Прикм. до семантика. Семантичний диференціал соц. — метод кількісного і якісного індексування значень при вимірюванні емоційного ставлення особистості до об'єктів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. семантичний — Семанти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. семантичний — СЕМАНТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сема́нтика. Дієслова з різними суфіксами основи, тобто структурно різнорідні, виявляються близькими в семантичному плані (Сучасна укр. літ. м.. Словник української мови в 11 томах