1. Словник української мови в 11 томах

семантичний

СЕМАНТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сема́нтика.

Дієслова з різними суфіксами основи, тобто структурно різнорідні, виявляються близькими в семантичному плані (Сучасна укр. літ. м.. І, 1969, 301);

Про багатство лексики «Енеїди» свідчить уже той факт, що в цьому творі представлено близько 7 тисяч слів найрізноманітніших семантичних груп (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 149).

▲ Семанти́чний ідеалі́зм — у сучасній буржуазній філософії — суб’єктивно-ідеалістичний напрям, за яким центральною проблемою філософії є проблема мови, аналіз відношення між знаком (словом) і його змістом.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. семантичний — семанти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. семантичний — [сеимантичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. семантичний — -а, -е. Прикм. до семантика. Семантичний диференціал соц. — метод кількісного і якісного індексування значень при вимірюванні емоційного ставлення особистості до об'єктів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. семантичний — СЕМАНТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сема́нтика. Дієслова з різними суфіксами основи, тобто структурно різнорідні, виявляються близькими в семантичному плані (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. семантичний — Семанти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)