семінарський
СЕМІНА́РСЬКИЙ¹, а, е.
Прикм. до семіна́р 1, 2.
Заняття вів зовсім молодий викладач, учорашній випускник університету (з публіц. літ.);
// Який готують для виголошення на семінарі (про доповідь, реферат і т. ін.).
Мартович заздрив Франковій посидючості, Стефаник – легкості вислову на письмі, Черемшина – знанню, .. а ми, студенти, під загрозою іспитів та семінарських робіт, – усьому разом (з публіц. літ.).
СЕМІНА́РСЬКИЙ², а, е.
Прикм. до семіна́рія 1, 2.
Семінарські вчителі нас близько не пускали до себе, поводилися як начальство (С. Васильченко);
Учителі знущалися з нього за те, що він складав вірші й видавав семінарський журнал, “Муха” іменований (О. Полторацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- семінарський — семіна́рський 1 прикметник від: семінар семіна́рський 2 прикметник від: семінарія Орфографічний словник української мови
- семінарський — I -а, -е. Прикм. до семінар 1), 2). || Якого готують для виголошення на семінарі (про доповідь, реферат і т. ін.). II -а, -е. Прикм. до семінарія 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- семінарський — Семіна́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- семінарський — СЕМІНА́РСЬКИЙ¹, а, е. Прикм. до семіна́р 1, 2. Центральний Комітет партії вказував, що вивчення методів роботи передовиків не можна обмежувати короткочасними курсами і семінарськими заняттями (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах