семінарський
СЕМІНА́РСЬКИЙ¹, а, е. Прикм. до семіна́р 1, 2.
Центральний Комітет партії вказував, що вивчення методів роботи передовиків не можна обмежувати короткочасними курсами і семінарськими заняттями (Ком. Укр., 6, 1961, 23);
// Який готують для виголошення на семінарі (про доповідь, реферат і т. ін.).
Мартович заздрив Франковій посидючості, Стефаник — легкості вислову на письмі, Черемшина — знанню,.. а ми, студенти, під загрозою іспитів та семінарських робіт, — усьому разом (Письмен. зблизька, 1958, 15).
Семіна́рська кімна́та — приміщення, в якому проводять семінари.
У корпусів Інституту теоретичної кібернетики характерна особливість: на кожному з семи поверхів є по дві-три семінарських кімнати площею сімдесят квадратних метрів (Знання.., 5, 1966, 1).
СЕМІНА́РСЬКИЙ², а, е. Прикм. до семіна́рія 1, 2.
Семінарські вчителі нас близько не пускали до себе, поводилися як начальство (Вас., І, 1959, 86);
Учителі знущалися з нього за те, що він складав вірші й видавав семінарський журнал, «Муха» іменований (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 260).
Значення в інших словниках
- семінарський — семіна́рський 1 прикметник від: семінар семіна́рський 2 прикметник від: семінарія Орфографічний словник української мови
- семінарський — I -а, -е. Прикм. до семінар 1), 2). || Якого готують для виголошення на семінарі (про доповідь, реферат і т. ін.). II -а, -е. Прикм. до семінарія 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- семінарський — СЕМІНА́РСЬКИЙ¹, а, е. Прикм. до семіна́р 1, 2. Заняття вів зовсім молодий викладач, учорашній випускник університету (з публіц. літ.); // Який готують для виголошення на семінарі (про доповідь, реферат і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
- семінарський — Семіна́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)