1. Словник української мови у 20 томах

серв

СЕРВ, а, ч., іст.

У Західній Європі часів середньовіччя – кріпосний селянин, особисто залежний від феодала.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серв — серв іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. серв — -а, ч. У Західній Європі часів середньовіччя – кріпосний селянин, особисто залежний від феодала. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. серв — СЕРВ, а, ч. У Західній Європі часів середньовіччя — кріпосний селянин, особисто залежний від феодала. Словник української мови в 11 томах