серв

серв

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серв — -а, ч. У Західній Європі часів середньовіччя – кріпосний селянин, особисто залежний від феодала. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. серв — СЕРВ, а, ч., іст. У Західній Європі часів середньовіччя – кріпосний селянин, особисто залежний від феодала. Словник української мови у 20 томах
  3. серв — СЕРВ, а, ч. У Західній Європі часів середньовіччя — кріпосний селянин, особисто залежний від феодала. Словник української мови в 11 томах