серв
серв
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- серв — -а, ч. У Західній Європі часів середньовіччя – кріпосний селянин, особисто залежний від феодала. Великий тлумачний словник сучасної мови
- серв — СЕРВ, а, ч., іст. У Західній Європі часів середньовіччя – кріпосний селянин, особисто залежний від феодала. Словник української мови у 20 томах
- серв — СЕРВ, а, ч. У Західній Європі часів середньовіччя — кріпосний селянин, особисто залежний від феодала. Словник української мови в 11 томах