сердега

СЕРДЕ́ГА, рідко СЕРДЕ́КА, СЕРДЯ́ГА, и, ч. і рідше ж.

Нещасна людина (уживається здебільшого при згадці про кого-небудь з відтінком співчуття, жалю); бідолаха.

Еней од страху з плигу збився, В умі сердега помішавсь (І. Котляревський);

Тяжко їй! Душі негрішній, молодій! Та що ж робить? Нестало сили, Сердега разом одуріла (Т. Шевченко);

Були вони голі, хоч вік свій робили, В лахмітті старчачім сердеги ходили (П. Грабовський);

Стоїть він, сердека, руки зложивши, голову понуривши (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Грицько:] А який був до своєї справи дотепний [Остряниця]! [Петро:] Та ще й справедливий! Загинув, сердяга, через свою щиру правду! (М. Костомаров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сердега — Серде́га, -ги, -зі; -де́ги, -де́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. сердега — серде́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  3. сердега — НЕЩА́СНИЙ у знач. ім. (той, хто зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.), НЕЩАСЛИ́ВЕЦЬ, НЕЩА́СНИК розм., БЕЗТАЛА́ННИК, БІДОЛА́ШНИЙ розм., БІДОЛА́ХА розм., БІДНЯ́ГА розм., БІДА́К розм. рідше, СЕРДЕ́ШНИЙ розм., СЕРДЕ́ГА розм. Словник синонімів української мови
  4. сердега — СЕРДЕ́ГА, рідко СЕРДЕ́КА, СЕРДЯ́ГА, и, ч. і рідше ж. Нещасна людина (уживається здебільшого при згадці про кого-небудь з відтінком співчуття, жалю); бідолаха. Еней од страху з плигу збився, В умі сердега помішавсь (Котл., І, 1952, 104); Тяжко їй!... Словник української мови в 11 томах
  5. сердега — див. БІДАК. Словник синонімів Караванського
  6. сердега — див. бідолаха; нещасливий Словник синонімів Вусика
  7. сердега — рідко сердека, сердяга, -и, ч. і рідше ж. Нещасна людина (уживається здебільшого при згадці про кого-небудь з відтінком співчуття, жалю); бідолаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. сердега — Сердега, -ги, сердека, -ки об. Бѣдняга. Сердега в світі не наживсь. Котл. Ен. VI. 30. Словник української мови Грінченка