сердега

НЕЩА́СНИЙ у знач. ім. (той, хто зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.), НЕЩАСЛИ́ВЕЦЬ, НЕЩА́СНИК розм., БЕЗТАЛА́ННИК, БІДОЛА́ШНИЙ розм., БІДОЛА́ХА розм., БІДНЯ́ГА розм., БІДА́К розм. рідше, СЕРДЕ́ШНИЙ розм., СЕРДЕ́ГА розм., НЕБОРА́К (НЕБОРА́КА) розм., СІРО́МА розм., СІРОМА́ХА розм., ПОБІДЕ́ННИК заст., НЕ́БІ́Ж заст., ТІМА́ХА заст., САРА́КА діал., ЛЕБЕДА́ХА діал. (людина, що викликає до себе співчуття, жаль); ГОРОПА́ХА розм. (людина, що постійно живе в горі, біді). Нещасні... Понівечили обом життя. За віщо? В ім'я чого?.. Прокляте панське кодло! (В. Шевчук); Тільки деякі нещасливці закривають лице руками і в гіркому розпачі стогнуть... (Леся Українка); Ми чекаємо-ждемо: чи смерть, чи воля бідолашним буде (Марко Вовчок); Дітей аж осьмеро в бідняги є. А всі дрібні. Вдягти би, згодувати, — І родичам аж голова з тим схне (сохне) (І. Франко); Були вони голі, хоч вік свій робили, В лахмітті старчачім сердеги ходили (П. Грабовський); Недавно, недавно у нас в Україні Старий Котляревський отак щебетав; Замовк неборака, сиротами кинув І гори, і море, де перше витав (Т. Шевченко); — Що ж будемо робити, хлопці, сироти ви мої, сіромахи? (О. Довженко); — Проспівав ти літо боже, .. А тепер танцюй, небоже, На морозі гопака! (Л. Глібов); Знайшли Ентелла-сіромаху, Що він під тином гарно спав; Сього сердечного тімаху Будити стали, щоб устав (І. Котляревський); Він був одвічним наймитом, оцей.. горопаха Климко (О. Ільченко). — Пор. невда́ха.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сердега — серде́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. сердега — див. БІДАК. Словник синонімів Караванського
  3. сердега — див. бідолаха; нещасливий Словник синонімів Вусика
  4. сердега — рідко сердека, сердяга, -и, ч. і рідше ж. Нещасна людина (уживається здебільшого при згадці про кого-небудь з відтінком співчуття, жалю); бідолаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сердега — СЕРДЕ́ГА, рідко СЕРДЕ́КА, СЕРДЯ́ГА, и, ч. і рідше ж. Нещасна людина (уживається здебільшого при згадці про кого-небудь з відтінком співчуття, жалю); бідолаха. Еней од страху з плигу збився, В умі сердега помішавсь (І. Котляревський); Тяжко їй!... Словник української мови у 20 томах
  6. сердега — Серде́га, -ги, -зі; -де́ги, -де́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сердега — СЕРДЕ́ГА, рідко СЕРДЕ́КА, СЕРДЯ́ГА, и, ч. і рідше ж. Нещасна людина (уживається здебільшого при згадці про кого-небудь з відтінком співчуття, жалю); бідолаха. Еней од страху з плигу збився, В умі сердега помішавсь (Котл., І, 1952, 104); Тяжко їй!... Словник української мови в 11 томах
  8. сердега — Сердега, -ги, сердека, -ки об. Бѣдняга. Сердега в світі не наживсь. Котл. Ен. VI. 30. Словник української мови Грінченка