середньовічний
СЕРЕДНЬОВІ́ЧНИЙ, а, е.
Прикм. до середньові́ччя.
Основа сеї поеми [“Ізольда Білорука”] взята з середньовічного роману “Трістан та Ізольда” (Леся Українка);
Історія Херсонеса охоплює дві історичні епохи – античну і середньовічну (з наук. літ.);
Середньовічний рицар;
// Власт. середньовіччю, як у часи середньовіччя.
Середньовічна надільна власність;
// перен. Який не відповідає нормам сучасної цивілізації; варварський.
Середньовічна мораль.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- середньовічний — середньові́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- середньовічний — [сеиред(')н'ов’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- середньовічний — -а, -е. Прикм. до середньовіччя. Середньовічний лицар. || Власт. середньовіччю, як у часи середньовіччя. || перен. Який не відповідає нормам сучасної цивілізації; варварський. Середньовічна мораль. Середньовічні лади муз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- середньовічний — Середньові́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- середньовічний — СЕРЕДНЬОВІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до середньові́ччя. Основа сеї поеми [«Ізольда Білорука»] взята з середньовічного роману «Трістан та Ізольда» (Л. Укр., І, 1951, 409); Історія Херсонеса охоплює дві історичні епохи — античну і середньовічну (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах