1. Орфоепічний словник української мови

середньовічний

середньові́чний

[сеиред(')н'ов’ічнией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. середньовічний — середньові́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. середньовічний — -а, -е. Прикм. до середньовіччя. Середньовічний лицар. || Власт. середньовіччю, як у часи середньовіччя. || перен. Який не відповідає нормам сучасної цивілізації; варварський. Середньовічна мораль. Середньовічні лади муз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. середньовічний — СЕРЕДНЬОВІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до середньові́ччя. Основа сеї поеми [“Ізольда Білорука”] взята з середньовічного роману “Трістан та Ізольда” (Леся Українка); Історія Херсонеса охоплює дві історичні епохи – античну і середньовічну (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. середньовічний — Середньові́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. середньовічний — СЕРЕДНЬОВІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до середньові́ччя. Основа сеї поеми [«Ізольда Білорука»] взята з середньовічного роману «Трістан та Ізольда» (Л. Укр., І, 1951, 409); Історія Херсонеса охоплює дві історичні епохи — античну і середньовічну (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах