серен

СЕРЕ́Н, у, ч., заст.

Змерзлий, твердий сніг; наст.

Всі були стурбовані. – Що будемо робити? Серен покрив усю землю – йти далі ніяк... Коні поріжуть ноги... (В. Малик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серен — -у, ч., зах. Змерзлий твердий сніг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. серен — Серен, -на м. Замерзшій твердый снѣгъ. Угор. Словник української мови Грінченка