серпок
СЕРПО́К, пка́, ч.
Зменш.-пестл. до серп.
Дощик іде, накрапує, А я, молодая, поза городом пшениченьку жну .. Милий йде, хвалить мене, Узяв серпок да нажав снопок (з народної пісні);
Тонесенький серпок місяцевий блищав над дубом, ніби зачепивсь за кучеряву гіллячку (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- серпок — серпо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- серпок — -пка, ч. Зменш.-пестл. до серп. Великий тлумачний словник сучасної мови
- серпок — СЕРПО́К, пка́, ч. Зменш.-пестл. до серп. Дощик іде, накрапує, А я, молодая, поза городом пшениченьку жну.. Милий йде, хвалить мене, Узяв серпок да нажав снопок (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 7); Тонесенький серпок місяцевий блищав над дубом, ніби зачепивсь за кучеряву гіллячку (Вовчок, І, 1956, 34). Словник української мови в 11 томах
- серпок — Серпок, -пка м. ум. отъ серп. Словник української мови Грінченка