серпок

СЕРПО́К, пка́, ч. Зменш.-пестл. до серп.

Дощик іде, накрапує, А я, молодая, поза городом пшениченьку жну.. Милий йде, хвалить мене, Узяв серпок да нажав снопок (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 7);

Тонесенький серпок місяцевий блищав над дубом, ніби зачепивсь за кучеряву гіллячку (Вовчок, І, 1956, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серпок — серпо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. серпок — СЕРПО́К, пка́, ч. Зменш.-пестл. до серп. Дощик іде, накрапує, А я, молодая, поза городом пшениченьку жну .. Милий йде, хвалить мене, Узяв серпок да нажав снопок (з народної пісні); Тонесенький серпок місяцевий блищав над дубом, ніби зачепивсь за кучеряву гіллячку (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  3. серпок — -пка, ч. Зменш.-пестл. до серп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. серпок — Серпок, -пка м. ум. отъ серп. Словник української мови Грінченка