сечовипускальний
СЕЧОВИПУСКА́ЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до сечовипускання;
// Признач. для сечовипускання.
Затримка сечі здебільшого виникає при порушенні прохідності сечовипускального каналу (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сечовипускальний — сечовипуска́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- сечовипускальний — -а, -е. Стос. до сечовипускання. || Признач. для сечовипускання. Сечовипускальний канал — вивідна протока сечового міхура, через яку сеча виводиться з організму назовні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сечовипускальний — СЕЧОВИПУСКА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до сечовипускання; // Признач. для сечовипускання. Затримка сечі здебільшого виникає при порушенні прохідності сечовипускального каналу (Заг. догляд за хворими, 1957, 133). Словник української мови в 11 томах