сечовипускальний

СЕЧОВИПУСКА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до сечовипускання;

// Признач. для сечовипускання.

Затримка сечі здебільшого виникає при порушенні прохідності сечовипускального каналу (Заг. догляд за хворими, 1957, 133).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сечовипускальний — сечовипуска́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сечовипускальний — СЕЧОВИПУСКА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до сечовипускання; // Признач. для сечовипускання. Затримка сечі здебільшого виникає при порушенні прохідності сечовипускального каналу (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. сечовипускальний — -а, -е. Стос. до сечовипускання. || Признач. для сечовипускання. Сечовипускальний канал — вивідна протока сечового міхура, через яку сеча виводиться з організму назовні. Великий тлумачний словник сучасної мови