сечовина

СЕЧОВИ́НА, и, ж. Безбарвна кристалічна речовина, що добре розчиняється у воді і являє собою кінцевий продукт білкового обміну в людини й більшості тварин.

Перетворення отруйного для організму аміаку в нешкідливу сечовину є важливою захисною реакцією організму і відбувається головним чином у печінці (Фізіол. ж., VI, 5, 1960, 676).

∆ Синтети́чна сечови́на — азотиста органічна речовина, яку одержують з двоокису вуглецю та аміаку; використовують як добриво, сировину для виробництва лікарських препаратів і т. ін.

Особливе значення має широке застосування хімічної обробки кормів, гідропонного вирощування зелені для молодняка та плідників, використання синтетичної сечовини, аміачної води та інших хімічних сполук для підвищення поживності кормів (Рад. Укр., 4.III 1964, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сечовина — -и, ж. 1》 Безбарвна кристалічна речовина, що добре розчиняється у воді та являє собою кінцевий продукт білкового обміну в людини й більшості тварин. 2》 Добриво з великим (до 50%) вмістом азоту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сечовина — (карбамід) H2NCONH2, органічна сполука, тверда речовина, продукт обміну білків; першу натуральну субстанцію одержав у лабораторії з неорганічної речовини 1828 Волер (E. Wohler); застосовується для виробництва добрив, пластмас, ліків, гербіцидів. Універсальний словник-енциклопедія
  3. сечовина — СЕЧОВИ́НА, и, ж. Безбарвна кристалічна речовина, що добре розчиняється у воді і являє собою кінцевий продукт білкового обміну в людини й більшості тварин. Словник української мови у 20 томах
  4. сечовина — сечови́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови