1. Словник української мови у 20 томах

сивіти

СИ́ВІ́ТИ, си́ві́ю, си́ві́єш, недок.

1. Ставати, робитися сивим (у 1–3 знач.).

Старий батько сивіє (Марко Вовчок);

Вона [мати] сивіла в той тривожний рік, Як з війни чекали дужих і калік (Д. Павличко);

// Ставати старішим.

І Настя і Яків уже почали сивіти – гнутися (Панас Мирний);

Я весні складаю пісню цю мою. Деревам зеленим, росяним квіткам, юності прекрасній, хоч сивію сам (В. Сосюра).

2. тільки сиві́ти, і́є. Виділятися, виднітися своїм сивим кольором.

По вигону сивіє роса (А. Тесленко);

За озером, де починався степ, сивіла ковила на обрії (О. Ільченко);

Он вони – рідні Карпати! Синіють, сивіють удалині (І. Муратов);

Вилискувала зброя, і матово сивіли шоломи солдатів (Ю. Смолич);

// безос.

Від цигаркового диму в кімнаті аж сивіло (І. Цюпа);

* Образно. Будуть дні .. сивіть, мов осокори (Ю. Яновський).

◇ (1) Си́ві́ти (сиді́ти) / поси́ві́ти (заси́дітися) в дівка́х (ді́вкою, в пере́ста́рках і т. ін.) – довго не виходити заміж або зовсім не бути заміжньою.

В дівках сиділа – плакала, заміж вийшла – вити стала (прислів'я);

Свати раз на віку приходять. І кожній матері радість, бо не хочеться ж, щоб дочка в перестарках сиділа і долю свою кляла (М. Зарудний);

[Горпина:] Тисячі та сотні ніколи в дівках не посивіють... Повиходять швиденько (І. Нечуй-Левицький);

– Їй одна доля: у наймах. Думаєш – возьме [візьме] хто бідну? Посивіє дівкою (М. Коцюбинський);

– І не говоріть мені, мамо, не хочу. Краще вже й посивіти дівкою (П. Козланюк);

Тур мав дуже гарну доньку, котра так пишалася своєю красою, що врешті в дівках засиділась (Ю. Винничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сивіти — си́ві́ти 1 дієслово недоконаного виду про людину си́віти 2 дієслово недоконаного виду сіріти Орфографічний словник української мови
  2. сивіти — СИВІТИ – СИВІТИСЯ – СИВІШАТИ Сивіти. Ставати сивим, сивішим; виділятися сивим кольором, виднітися (про щось сиве). І виріс я на чужині, І сивію в чужому краї (Т.Шевченко); – Море починає сивіти (О.Донченко). Сивітися. Те саме, що сивіти. Літературне слововживання
  3. сивіти — Си́віти. Сіріти, набувати сірого кольору. Срібні крілики родять ся чорні і аж по 6-ох неділях починають поволи сивіти (Товариш, 1908, 116) // пол. siwieć — 1) сивіти, 2) блякнути, набувати сірого кольору. Українська літературна мова на Буковині
  4. сивіти — о. братися молоком; (вдалині) бовваніти, мріти, синіти; П. старіти. Словник синонімів Караванського
  5. сивіти — сивію, сивієш, недок. 1》 Ставати, робитися сивим (у 1-3 знач.). || Ставати старішим. 2》 тільки сивіти, -іє. Вирізнятися своїм сивим кольором. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сивіти — Волос сивіє, а голова шаліє. Коли старший чоловік закохується в молоду дівчину. Як голова сивіє, то чоловік мудріє. В народі сивина вважається ознакою мудрості. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. сивіти — си́ві́ти (сиді́ти) / поси́ві́ти (заси́дітися) в дівка́х (ді́вкою, в пере́ста́рках і т. ін.). Довго не виходити заміж або зовсім не бути заміжньою. В дівках сиділа — плакала, заміж вийшла — вити стала (Укр.. присл..); Свати раз на віку приходять. Фразеологічний словник української мови
  8. сивіти — СИ́ВІ́ТИ (про волосся — ставати сивим або виділятися сивиною), СРІБЛИ́ТИСЯ, БІЛІ́ТИ. — Док.: поси́ві́ти, посрібли́тися, побілі́ти, побілі́шати. Дивись, а у нього волосся сивіє (М. Словник синонімів української мови
  9. сивіти — Си́віти, -вію, -вієш, -віють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сивіти — СИ́ВІ́ТИ, си́ві́ю, си́ві́єш, недок. 1. Ставати, робитися сивим (у 1 — 3 знач.). Старий батько сивіє (Вовчок, І, 1955, 234); Вона [мати] сивіла в той тривожний рік, Як з війни чекали дужих і калік (Павл., Бистрина, 1959, 205); // Ставати старішим. Словник української мови в 11 томах
  11. сивіти — Си́віти, -вію, -єш гл. Сѣдѣть. У школі мучилось, росло, у школі й сивіть почало. Шевч. Словник української мови Грінченка