1. Словник української мови в 11 томах

сивіти

СИ́ВІ́ТИ, си́ві́ю, си́ві́єш, недок.

1. Ставати, робитися сивим (у 1 — 3 знач.).

Старий батько сивіє (Вовчок, І, 1955, 234);

Вона [мати] сивіла в той тривожний рік, Як з війни чекали дужих і калік (Павл., Бистрина, 1959, 205);

// Ставати старішим.

І Настя і Яків уже почали сивіти — гнутися (Мирний, IV, 1955, 114);

Я весні складаю пісню цю мою. Деревам зеленим, росяним квіткам, юності прекрасній, хоч сивію сам (Сос., Щастя.., 1962, 209).

2. тільки сиві́ти, і́є. Виділятися, виднітися своїм сивим кольором.

По вигону сивіє роса (Тесл., З книги життя, 1918, 157);

За озером, де починався степ, сивіла ковила на обрії (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 378);

Он вони — рідні Карпати! Синіють, сивіють удалині (Мур., Бук. повість, 1959, 26);

Вилискувала зброя, і матово сивіли шоломи солдатів (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 374);

// безос.

Від цигаркового диму в кімнаті аж сивіло (Цюпа, Грози.., 1961, 133);

*Образно. Будуть дні.. сивіть, мов осокори (Ю. Янов., V, 1959, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сивіти — си́ві́ти 1 дієслово недоконаного виду про людину си́віти 2 дієслово недоконаного виду сіріти Орфографічний словник української мови
  2. сивіти — СИВІТИ – СИВІТИСЯ – СИВІШАТИ Сивіти. Ставати сивим, сивішим; виділятися сивим кольором, виднітися (про щось сиве). І виріс я на чужині, І сивію в чужому краї (Т.Шевченко); – Море починає сивіти (О.Донченко). Сивітися. Те саме, що сивіти. Літературне слововживання
  3. сивіти — Си́віти. Сіріти, набувати сірого кольору. Срібні крілики родять ся чорні і аж по 6-ох неділях починають поволи сивіти (Товариш, 1908, 116) // пол. siwieć — 1) сивіти, 2) блякнути, набувати сірого кольору. Українська літературна мова на Буковині
  4. сивіти — о. братися молоком; (вдалині) бовваніти, мріти, синіти; П. старіти. Словник синонімів Караванського
  5. сивіти — сивію, сивієш, недок. 1》 Ставати, робитися сивим (у 1-3 знач.). || Ставати старішим. 2》 тільки сивіти, -іє. Вирізнятися своїм сивим кольором. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сивіти — СИ́ВІ́ТИ, си́ві́ю, си́ві́єш, недок. 1. Ставати, робитися сивим (у 1–3 знач.). Старий батько сивіє (Марко Вовчок); Вона [мати] сивіла в той тривожний рік, Як з війни чекали дужих і калік (Д. Павличко); // Ставати старішим. Словник української мови у 20 томах
  7. сивіти — Волос сивіє, а голова шаліє. Коли старший чоловік закохується в молоду дівчину. Як голова сивіє, то чоловік мудріє. В народі сивина вважається ознакою мудрості. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. сивіти — си́ві́ти (сиді́ти) / поси́ві́ти (заси́дітися) в дівка́х (ді́вкою, в пере́ста́рках і т. ін.). Довго не виходити заміж або зовсім не бути заміжньою. В дівках сиділа — плакала, заміж вийшла — вити стала (Укр.. присл..); Свати раз на віку приходять. Фразеологічний словник української мови
  9. сивіти — СИ́ВІ́ТИ (про волосся — ставати сивим або виділятися сивиною), СРІБЛИ́ТИСЯ, БІЛІ́ТИ. — Док.: поси́ві́ти, посрібли́тися, побілі́ти, побілі́шати. Дивись, а у нього волосся сивіє (М. Словник синонімів української мови
  10. сивіти — Си́віти, -вію, -вієш, -віють Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. сивіти — Си́віти, -вію, -єш гл. Сѣдѣть. У школі мучилось, росло, у школі й сивіть почало. Шевч. Словник української мови Грінченка